Results 61 to 70 of about 5,961 (77)

Вітторіо Гьосле про системність та історичність сучасного філософування: спроба парадигмального аналізу Кантової філософії історії

Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
З огляду на публікацію у цьому томі журналу українського перекладу праці Вітторіо Гьосле «Місце філософії історії Канта в історії філософії історії» у статті запропоновано аналіз творчості її автора, сучасного німецько-американського філософа, відомого ...
Victor Kozlovskyi
doaj   +1 more source

Образ філософії в оповіданні Германа Мелвілла «Ку-ку-рі-ку! або Радісний крик благородного півня Беневентано»

Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
Творчість видатного американського письменника Германа Мелвілла (1819–1891) заведено вважати глибоко філософічною. У своїх творах він часто згадує різноманітні філософські та релігійні традиції, твори, постаті, ідеї тощо.
Vadym Menzhulin
doaj   +1 more source

Історик філософії – о.Микола Конрад: нотатки до інтелектуальної біографії

Мультиверсум: Философский альманах, 2018
Микола Конрад (1876–1941) – отець професор, доктор богослов’я й філософії, декан філософського факультету Української Греко-Католицької Богословської Академії у Львові, український мислитель та історик філософії.
Oksana Sheremeta
doaj  

«Любомудріє» як основна риса давньоруського просвітництва

Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках, 2012
Досліджується філософська традиція Київської Русі – часів, коли закладався фундамент православної духовності східнослов’янських народів; аналізується феномен давньоруського просвітництва; наголошується на важливості вивчення даного періоду для подальших ...
A. Soshnikov
doaj  

ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ МАМАЛУЙ (1939–2023) ЯК ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія Філософія, філософські перипетії
У статті проаналізовано історико-філософський доробок відомого сучасного українського філософа Олександра Мамалуя (1939–2023). У названому контексті окреслено два періоди його наукової та творчої діяльності: 1) марксистський (до 1992 р.) і 2 ...
Volodymyr Abashnik
doaj   +1 more source

«Ідея людини» Макса Шелера і сучасний світ

Наукові записки НаУКМА: Філософія та релігієзнавство
Це дослідження присвячено критичній реконструкції проєкту філософської антропології, який німецький філософ Макс Шелер накреслив у статті «Ідея людини» (Zur Idee des Menschen) на початку ХХ століття. Автор також намагається показати сучасну релевантність
Vakhtang Kebuladze
doaj   +1 more source

«ЗАКОН РЕКОМБІНАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ» Д. С. САРКІСОВА – ЧЕТВЕРТИЙ ЗАКОН ФІЛОСОФІЇ

Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Історія. Філософія. Політологія», 2019
Олена Поцулко, Павло Давидов   +1 more
semanticscholar   +1 more source

До історії вивчення філософії в Одеському (Новоросійському) університеті (на матеріалах фондів Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова)

Vìsnik Odesʹkogo Nacìonalʹnogo Unìversitetu: Bìblìotekoznavstvo, Bìblìografoznavstvo, Knigoznavstvo, 2014
З 90-х років минулого століття на теренах нашої країни почали досліджувати феномен інституціалізації філософської культури XIX - XX ст., який пов’язаний з діяльністю викладачів, що працювали в учбових закладах.
Г. П. Бахчиванжи, В. С. Єлпатьївська   +1 more
doaj  

ВПЛИВ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ НА ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАУКОВОЇ ДУМКИ: ІСТОРІЯ ТА ОСВІТНІ АСПЕКТИ

Актуальні питання у сучасній науці
Володимир Олегович Зуйков
semanticscholar   +1 more source

Філософія як верифікатор історичного знання

Мультиверсум: Философский альманах
Фундаментальна проблема історичного знання пов’язана з відсутністю достовірності, повноти й остаточності. Цей недолік призводить до принципової можливості не лише різних ієрархій значущості одних і тих самих подій і фактів, а й узагалі до несумісних ...
Oleg Karlov
doaj