Results 31 to 40 of about 1,530 (132)

Міфологізація Стамбула в романі Орхана Памука «Біла фортеця»

Lìteraturnij Proces: Metodologìâ, Ìmena, Tendencìï, 2017
Стаття присвячена аналізові роману Орхана Памука «Біла фортеця» з погляду міфологізації автором образу міста. Вільно інтерпретуючи історію, Памук створює типовий для постмодернізму історіоцентричний роман, де історія набуває ознак штучності, параметрів ...
Semih Kaya
doaj  

Заручники міфологічного розуму або чому східноукраїнський конфлікт став можливим

Cхід, 2015
У статті досліджується ситуація екзистенційної загрози, пов'язана з руйнуванням со­ціальної реальності. Зроблено припущення, що саме загроза існуванню тієї структурної частини реальності, яка походить від релігійно-міфологічних форм соціального буття ...
Aleksandr Belokobylskiy
doaj   +1 more source

Міф як інструмент тлумачення художнього слова

, 2012
Рец.: монографія Драненко Г. Ф. Міф як форма сенсу та сенс форми. Міфокритичне прочитання творів Б.-М. Кольтеса : монографія / Г. Ф. Драненко. — Чернівці : Чернівецький нац.
Черноиваненко, Евгений Михайлович, Черноіваненко, Євген Михайлович, Chernoivanenko, Yevhen M.   +2 more
core   +1 more source

Постколоніальний міф у медіа і виміри української ідентичності.

, 2019
Міф – це важлива складова будь-якого дискурсу, у тому числі й медійного дискурсу. В українських медіа наявні колоніальний та комуністичний міфи. На противагу їм існує міф національний. Міфи потребують дослідження, виокремлення, розшифровки й усвідомлення.
Рудченко, А. С.
core   +1 more source

Дискурс Бандери у п'єсі Тетяни Киценко «Зелені томати»

Lìteraturnij Proces: Metodologìâ, Ìmena, Tendencìï
У статті вперше здійснено літературознавчий аналіз п’єси Тетяни Киценко «Зелені томати» (2024), створеної у Швеції під час Rikstolvan Residency за програмою TUA та присвяченої пошукам нових художніх ресурсів роботи з образом Степана Бандери ...
Олена Бондарева
doaj   +1 more source

ЗНАК, СИМВОЛ, МІФ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Культура і мистецтво у сучасному світі, 2018
Мета дослідження – розглянути специфіку використання знаку, символа й міфу в створенні картини українського буття в культурологічній парадигмі поетичної творчості Т. Шевченка. У дослідженні задіяно комплекс методів: аналізу і синтезу – для вивчення стану
Антоніна Іванівна Гурбанська
doaj   +1 more source

Політична ідентичність як результат державної політики міфотворчості

Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках, 2012
Автором з’ясована сутність взаємозв’язку між політичною ідентичністю і політичною міфологію. Визначена роль політичних і державних інститутів у процесі ідентичнісної міфотворчості.
O. Onopko
doaj  

ВЕРБАЛІКА ЗБРОЇ: ЛІНГВОУНІВЕРСОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія
У статті аналізуються особливості вербальних репрезентацій концепту ЗБРОЯ у текстах давньоанглійською та давньоісландською мовами. Етимологічний аналіз та широкі міждисциплінарні аналогії використані для реконструкцію ірраціональних структур знань ...
Олександр КОЛЕСНИК
doaj   +1 more source

Дописемна доба розвитку літератури

Синопсис: текст, контекст, медіа, 2013
У статті розглядається дописемна доба функціонування літератури. В якості основних реалій етапу розглядаються міф, усна народнопоетична творчість та героїчний епос. Автором вибудовується ієрархічна система цих реалій, висвітлюється  специфіка міфу.
Mykola V. Lutsuk
doaj  

МІФОЛОГЕМА «PODRÓŻ» / «ПОДОРОЖ» ТА ЇЇ МОВНІ РЕПРЕЗЕНТАНТИ У РОМАНІ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК «BIEGUNI» («БІГУНИ»)

Записки з українського мовознавства
Статтю присвячено вивченню мовних репрезентантів міфологеми «PODRÓŻ» / «ПОДОРОЖ» у романі Ольги Токарчук «Bieguni». Матеріал дослідження надає можливість розкрити архетипне та актуальне осмислення міфологеми «ПОДОРОЖ» в художньому тексті.
О. А. Войцева
doaj   +1 more source